Василь Коломацький (Канада): Томос – це додатковий національний імпульс у боротьбі за нову Україну

vasil

Як ви вже, певно, знаєте, 11 жовтня, на засіданні Синоду Вселенського патріархату було прийнято рішення затвердити надання Томосу про автокефалію Українській православній церкві. Хто б і як не оцінював отримання Церквою України автокефалії, думається, усі зійдуться в одному: це не тільки матиме великий вплив на майбутнє нашої держави, а й змінить усталу геополітичну  мапу світу. А оскільки велике краще бачиться на відстані, сайт «Сумщина-Світ»  попросив поділитися своїми думками з приводу надання Вселенським Синодом  Україні Томосу одного з представників української діаспори в Канаді, відомого публіциста Василя Коломацького.

«Гадаю,  Україна отримує Томос в цей час, тому що Росія у великій мірі втратила авторитет релігійного лідера на пост-радянському просторі, – вважає Василь Коломацький. –  Відомо, що Церква уособлює собою совість нації, її найбільшу духовну висоту, тому все,  що відбувається у державі, так чи інакше накладає відбиток і на її Церкву. Після війни, анексії Криму, Донбасу і загального розриву російсько-українських відносин, Росія сильно втратила свій моральний авторитет, а разом із нею і її Церква. Стало зрозуміло, що через свої внутрішні міркування (скажімо, тимчасове підняття рейтинга Президента), Росія може вдертися армією у сусідню країну, поправши всякі міжнародні норми, і безсовісно сказавши «нас там нєт».

У країни-агресора і Церква не свята. Я гадаю так на це подивилися і в Києві, і в Константинополі. Тому церковні події відбуваються у цей час, фактично за «ініціативи» Путіна. Чи він передбачав такі далекоглядні наслідки, сказати важко. Але логіка подальших подій досить зрозуміла. Я передбачаю що Росія в своїй міжнародній ізоляції йтиме ще далі.

Томос для України важливий, як свого часу була важлива і Конституція і обидва Майдани. Це викристалізування хребта нації,  її національне змужніння. Але всі політичні процеси йдуть в Україні дуже повільно і хаотично. Це як хвилі, що рухаються туди-сюди.

За 25 років ми ще досі корумпована держава  із невизначеними кордонами, із бідністю, і великою міграцією громадян за кордон. Навіть злиття  парафій, що постане на Соборі, забере,  мабуть, мінімум покоління. Що буде з Україною через чергові 25 років? Чи буде країна? Яким буде її населення? Все це дуже турбує.  Але сам Томос – це крок у вірному напрямку.

Чим ще важлива Помісна церква для України. Незалежність Церкви у нас відібрали після Визвольних війн Богдана Хмельницького. Отримуючи Томос, ми ніби знову повертаємося у ті історичні часи, коли й народжувалася українська нація. Це дає додатковий національний імпульс у боротьбі за нову Україну. Перемагали тоді – переможемо й нині. Я не думаю що в Україні буде релігійна війна, але Лаври, гадаю, передадуть Помісній церкві, як найвищі історичні символи, які потрібно належно зберігати.

Що найбільше потрібно Україні? Ліберальні реформи. Права громадян, бізнесів, громад, верховенство права, ефективність державного апарату, розвиток громадського суспільства, розвиток мистецтва. Поки що в цих напрямках ми дуже відстаємо від Заходу. Майбутнє України під великим питанням… Але йти у фарватері Росії – це теж явна катастрофа. Скоріше вже Україна вийде на європейський шлях і виведе своїм прикладом і Росію, ніж Росія вкаже історичний шлях слов’янам. Тому що у Росії ще досі будують радянську систему, яка вже провалилася скрізь – від Східної Європи і до Куби».

Запись опубликована в рубрике Новини з інших джерел. Добавьте в закладки постоянную ссылку.